July 31, 2022

Виглядаю осінь. Літо не пускаю...





Виглядаю осінь. Літо не пускаю...
Жменями ховаю сонце до кишень.
У пахучих травах росами вростаю.
Пам'ятаю червень кольору вишень…
Проводжаю липень із дзбаночком меду,
У вінку барвистім з конюшин п'янких.
Того, що так сушить радісно та щедро
Всі зілля на сіно у пучках тугих...
Зустрічаю серпень, що стоїть в воротах,
Топчеться несміло по сухій стерні.
Той, що першим вдягне осінь в позолоту
І сховає в скриньку кольорові дні...
Літо не пускаю...
Осінь виглядаю...
Вірш: Людмила Галінська
                           #standwithukraine

 

July 26, 2022

сиділа на перешийку між двома горами і просто слухала тишу, наповнену життям




сиділа на перешийку між двома горами і просто слухала тишу, наповнену життям. Молоді смерічки лоскотали одна одну ніжно-зеленими пагонами, реготалися, як молоді дівчатка. Жуки поспішали у своїх справах, павук сердився, що ми поруйнували його павутину, джміль шукав солодку поживу.
А десь далеко унизу шумів Черемош, а височенні смереки відгукувалися до нього, домовлялися, коли йтимуть гуляти попід зорями.
А які тут зорі... Небо провисає, наче родюча яблунька під вагою золотих плодів. Торкнися - і зірвеш собі свою зірку. Або сідлай воза - та й нумо чумакувати Шляхом Чумацьким. Ось він, виразно бачиш, близенько... За верхи зачіпається, сіль розсипає...
Я тут вдома. Тут рідне все - небо, трави, потоки. Люди.
Бо тут найсильніше чути лагідний голос Бога. Його любов. І я дякую Всевишньому - бо їду додому наповнена Його батьківською лагідністю, теплом, щирістю.
Дякую, Господи!
Любов Долик
#всебудеукраїна💙💛
#standwithukraine

July 25, 2022

Не чекайте кращих часів – найкращий час може бути тільки один. Він називається “сьогодні”!

 



Марк Катон, римський сенатор, вивчив грецьку мову у 80 років.

Сократ тільки у віці 70 років навчився грати на багатьох музичних інструментах і встиг опанувати це мистецтво досконало.

Мікеланджело створив свої найвизначніші полотна у віці 80 років.

У 80 років Гете закінчив свого «Фауста».

Німецький історик Леопольд Ранке свою «Світову історію» закінчив в 91 рік.

Ісаак Ньютон ще в 85 років був зайнятий невтомною діяльністю.

Лев Толстой в 82 роки порався з косою на полі так, що за ним не могли встигнути молоді косарі.

Сивобородий автор «Війни і миру» в ці поважні літа катався на ковзанах, їздив на велосипеді, скакав на коні і присідав пістолетиком (на одній нозі) понад 40 разів!

Американський громадянин, композитор і диригент Ігор Стравінський творив до 88 років.

Поет Беранже працював до 77 років.

Лев Толстой – до 82, Віктор Гюго – до 83; академік Іван Павлов – до 87, давньогрецький драматург Софокл – до 90 років. Філософи Діоген і Демокріт, художники Тіціан і Мікеланджело проявляли творчу активність, перейшовши кордон вісімдесятиріччя; Бернард Шоу творив до 94 років …

До речі, не так давно американські вчені, спільно зі своїми європейськими колегами, оприлюднили сенсаційне відкриття: виявляється, людський мозок розвивається не до 25-30 років, як вважалося раніше, а до 50 років. Більш того, якщо людина продовжує займатися активною розумовою діяльністю, то старіння мозку майже не відбувається!

До чого все це?

Тільки до одного: немає такої хвороби «старість», а є тільки невірні психологічні установки.

«Не вірте всьому, що чуєте, – навіть якщо це лунає у вашій власній голові», – радить відомий психіатр Деніел Еймен.

Всі найбільші бар’єри і перешкоди у нашому житті знаходяться всередині нас.

Зламайте їх!

Наша душа, наші внутрішні сили не мають віку.

Поки ми живі, у нас все ще залишається шанс піднятися вище – взяти хоча б ще одну висоту на шляху нашого духовного сходження.

Не чекайте кращих часів – найкращий час може бути тільки один.

Він називається “СЬОГОДНІ!” …



July 17, 2022

Прийде день – ми відбудуємо нашу Україну. І кожен кожному буде – як золота пектораль. Нехай у вас не буде навіть крихітного сумніву. Ми переможемо! Все буде Україна!


 Прийде день – ми будемо думати про війну в минулому часі.

Захочемо нову сумочку чи кроси.
Спатимемо всю ніч, згадаємо про серіали, ігри, нові пісні. І нам буде фіолетово до результатів Євробачення.
Прийде день – ми почнемо звикати щодня ходити на роботу, навчання. А влітку їздити в Крим чи Херсон.
Прийде день – ми зваримо всі ті вареники, підсмажимо всі налисники – відсвяткуємо перемогу. Клопотенка покличемо. А в шкільному меню нас буде влаштовувати навіть яка-небудь незнайома пан де калатрава.
Прийде день – чорне матюччя відступить. Це його передсмертна агонія. Тоді не захочеться ляпати бруд “замість тисячі слів”, бо всіх захопить глибина і краса мови.
Прийде день – стихнуть наші відмінності, ми пам’ятатимемо тільки спільне. Наше унікальне вміння гуртуватися і любити всім серцем.
Прийде день – ми забудемо звуки сирен та градів. І хоч привиди ще блукатимуть в снах та спогадах, але молитва, спів і тиха розмова з кимось рідним розчинить гострий страх.
Прийде день – ми виплачемося. І будемо плакати знов, знов і знов, але в очах стане трохи світліше.
Прийде день – ми відбудуємо нашу Україну. І кожен кожному буде – як золота пектораль.
Нехай у вас не буде навіть крихітного сумніву. Ми переможемо! Все буде Україна!
© Julia Gubanova
#всебудеукраїна💙💛 #standwithukraine

July 12, 2022

Обожнюю ранок за дивну красу


Обожнюю ранок за дивну красу,
коли ще на вулиці тиша дрімає.
І видно довкола прозору росу,
подекуди пісня пташина лунає.
На вулиці зовсім іще ні душі,
здається весь світ несподівано чистим.
Немає буденної скрізь метушні,
тож все видається приємно врочистим.
Обожнюю ранок за дивну красу,
за спокій душевний, без муки у серці.
За ті відчуття, що у ньому несу,
крізь миті життя і його круговерті…
Сергій Ущапівський


 

July 9, 2022

У Львові кава особлива


 


У Львові кава особлива,
якась цілюща дивина.
Зрання пригубиш шанобливо
І вже смакуєш дотемна.
Гірко-солодка, наче жінка,
і запашна, як райський плід.
Утихомирить на хвилинку,
щоб надихнути на похід.
Немов смола, густа і темна,
як горобина довга ніч,
вона обрядом невід'ємним
Прощань є наших й наших стріч.
Нічим бажання не притлумиш
зробить іще ковток чи два,
якщо мені напою суміш
не тільки груди зігріва.
Той смак душею відчуваю,
повторюючи знов і знов:
"Нехай довічно нас єднає
і Львів, і кава, і любов!"
Віктор Кучерук


#всебудеукраїна💙💛 #standwithukraine

Щедрик

  Колись давно я буквально шокувала одного американця новиною про те, що їхня різдвяна Carol of the Bells – то насправді наш «Щедрик», старо...