Love Story - Andy Williams - Where Do I Begin

Love Story - Andy Williams - Where Do I Begin 

10 звичок, від яких необхідно відмовитися:

 10 звичок, від яких необхідно відмовитися:

1 . Терпіти те, що тобі не подобається.

2 . Спілкуватися з людьми, які вбивають твою самооцінку.

3 . Думати про те, що скажуть інші.

4 . Намагатися тримати все під контролем.

5 . Плисти за течією і вибирати шлях найменшого опору.

6 . Тримати свою думку і всі почуття при собі.

7 . Боятися ризикувати.

8 . Думати тільки про інших, а не про себе.

9 . Намагатися сподобатися всім.

10 . Забувати про близьких і батьків.

Бувають люди затишні, як дім

 Бувають люди затишні, як дім

До них приходиш з радістю і горем,

Вони завжди почують вас без слів

І не залишать наодинці з болем.

Вони зустрінуть, руку подадуть,

І допоможуть вибратись із ями.

Тернистим шляхом гордо проведуть,

Якщо прийдеться, то розділять рани.

Вони відчують тихий плач душі,

Розвіють смуток витканий з ілюзій.

Коли вам здасться, що кругом чужі,

Знайдеться той,хто буде не байдужий.

Бувають люди затишні, як дім

Вони завжди приносять в серце радість.

На їх обличчі не побачиш грим

І в їх очах не відшукаєш заздрість.

Бувають люди затишні, як дім,

З якими можеш щиро посміятись,

Серед таких завжди будеш своїм

До них щоразу хочеться вертатись.

☕ ✨ Є теплі рукавиці, є теплі пледи, а є теплі люди...🙏

 Всім Доброго Ранку!

Є теплі рукавиці, є теплі пледи, а є теплі люди...

...від спілкування з якими стає тепло і затишно в будь - яку погоду...

Дуже важливо, щоб у нас були такі люди, які б зігрівали нас своїми словами, вчинками, усмішками...

Це те особливе відчуття, яке дає нам сили вірити, мріяти, любити і просто жити... І знати, що скоро ПЕРЕМОГА!!!

Любити

 Сподіватись, він найкращий на Землі!..

Любити і вірити в нього,

Сподіватись, він найкращий на Землі!..

В серці скрипалі, то відлуння мрій,

Відчайдушний крок в майбутнє!

Лагідний твій сміх знов приніс весну,

Паростком пробивсь у моїй душі.

Каменем була, а зараз, як папір,

Крихітний літак цілує небокрай,

Де з'явились ми.

Приспів:

Любити і вірити в нього,

Сподіватись, він найкращий на Землі!..

Любити і вірити в нього,

Сподіватись, він найкращий на Землі!..

Назавжди підкорив

Пісень моїх вініл

Один твій теплий погляд.

Хоч різні ми світи,

Але замкнулось коло -

Два шляхи в одному.

Любити!..

Приспів:

Любити і вірити в нього,

Сподіватись, він найкращий на Землі!..

Любити і вірити в нього,

Сподіватись, він найкращий на Землі!..

На Землі...

Ми будем Бога молити

Життя щасливо прожити.

Ми хоча і крила ламати,

Злітати!

Ми будем Бога молити

Життя щасливо прожити.

Ми хоча і крила ламати,

Злітати!

Приспів:

Любити і вірити в нього,

Сподіватись, він найкращий на Землі!..

Любити і вірити в нього,

Сподіватись, він найкращий на Землі!..

Jamala
#найкращийназемлі #всерціскрипалі #віритиілюбити💙💛 #відлуннямрій
#любовврятуєсвіт #homestyle #homesweethome❤️
#любовперемагаєвсе💞 #homedecor
#любоввхаті #любовсерці #кроквмайбутнє #літакцілуєнебокрай
#любоввповітрі♥ #любовнавустах
#alinkashylanart #art #всебудеукраїна💙💛

Тішся

 «Тішся»: Артем Пивоваров та Оля Полякова у новій роботі представили ліричне бачення творчості Лесі Українки

У межах культурного проекту "Твої вірші, мої ноти"* Артем Пивоваров та Оля Полякова представляють спільну роботу "Тішся" на вірш Лесі Українки. Пісня нагадує про те, що важливо дивитися на світ широко і не забувати про внутрішню дитину. У дитинстві ми багато мріємо, створюючи в уяві безліч сценаріїв нашого життя. У дорослому віці ми теж маємо пам'ятати, що самі є творцями свого майбутнього. І що б не сталося, завжди можна почати все спочатку. Цю ідею відображено у відео. Мольберти з пустими полотнами - символ нового старту та нових можливостей. Взявши в руки фарби, ми можемо намалювати що завгодно, тож наскільки яскравим та різнобарвним буде наше життя - залежить від нас самих. Зараз ми так само створюємо нову картину майбутнього українського народу. Квіти, що розпускаються на полотнах, символізують розквіт нації, початок нової прекрасної історії. Артем Пивоваров: "Леся Українка зробила великий внесок у розвиток культури, сприяла формуванню важливих ментальних рис українців. Тож я не міг оминути увагою цю видатну постать в проекті "Твої вірші, мої ноти". Її творчість несе у собі національну ідею, зокрема нагадує про цінність волі та сили духу. Зараз ми транслюємо цю ідею на весь світ. Як би важко не було, не припиняємо мріяти, не обмежуючи політ своїх думок. І цю внутрішню свободу ми маємо зберегти та передати наступним поколінням". Свої частини візуалізації артисти знімали окремо: Артем - в горах Словенії, Оля - на Дніпрі в Україні. У відео Полякова постала у незвичному, ніжному та чуттєвому образі. Оля Полякова: “З приходом війни наші діти налякані, назавжди травмовані, ми окутані страхом за їх життя. Саме через цю пісню “Тішся” ми з Артемом звертаємося до дітей і дорослих словами Лесі Українки про те, що не потрібно забувати радіти кожній миті дитинства, мріяти і бути вільними у своїх думках та прагненнях”. * ”Твої вірші, мої ноти” – авторський культурний проєкт Артема Пивоварова. Створений задля популяризації та підтримки української культури, поетів і письменників через призму музики. Налічує пісні на твори Тараса Шевченка,  Івана Франка, Михайла Старицького, Павла Тичини та інших видатних українських поетів.

Find a job in canada - how to make it happen. Dr. Lionel Laroche at IEP Toronto Feb 10 2012

 In deph analysys of the Canadian labour market and the challenges

that people face when moving to Canada. dr. Lionel Laroche - Hard skills vs. soft skills, at the IEP conference Toronto, Feb 10 2012

Снують лілеї це намисто літа, Плетуть вінок із сонячних кульбаб

 Весело у долоні плеще річка,

Проміння врешті дужче припекло.

Латаття дивне своє ніжне личко

Із білою фатою підняло.

Русальний квіт, неначе із легенди

Жовтаві свічі річкою пливуть,

Довжезні коси юної Мелінди

Проміння з вітром чешуть і плетуть.

В зелено-білій дивовижі цвіту,

В прибої хвиль і комишевих зваб

Снують лілеї це намисто літа,

Плетуть вінок із сонячних кульбаб

#всебудеукраїна💙💛 #standwithukraine❤️#ukrainianart #alinkashylanart #modernart #abstractart

Вже літа лишився ковточок на денці

 

Вже літа лишився ковточок на денці

медово-п'янкий, порожніє горня.

В гаптованій золотом жовтій сукенці

багряного осінь сідлає коня.

І більшає нóчі. І меншає дня.

Самотньо-порожні оселі лелечі,

замовкло зозулі пророче ку-ку.

І вже не п'яни́ть матіола надвечір,

не грає рулади на скрипці цвіркун.

Не кумкають жаби у соннім ставку.

Щемливо-зажурений літечка настрій

ранковим туманом холóдить росу.

І квітнуть зірками яскравими айстри,

дарують свою неповторну красу,

мов перші від осені звістки несуть.

Як сонях клюють горобці по зернятку,

спливають так літечка теплого дні.

Розмішує осінь напій у горнятку

з кали́нових ягід в терпкóму вині.

А літо прийде тихим спомином... в сні...

Зали́шився Літа ковточок на дні...

Ольга Грейнер Савич

#standwithukraine

#всебудеукраїна💙💛

Свяченим яблуком у кошик скотилось літо без жалЮ...

 Свяченим яблуком у кошик
скотилось літо без жалЮ...
Кидає небо мідний грошик
в дорогу дальню журавлю...
Ще не пора... Ще тільки Спаса...
ще сонце землю веселить...
І жовтий лист - то лиш окраса,
нехай летить, нехай летить...
Ще так медово пахнуть груші
і сливок, наче мідяків...
Ще так тепла благають душі,
окраєць літа... без дощів...
Ще пахне м'ята у пучечках,
полин із маком, деревій...
Ще сохне зілля на гачечках,
і промінь сонця поміж вій...
Ще все живе. Ще тільки Спаса...
Оса під церквою бжинить...
Іще святечно- біла ряса
у цього літа... Не спішіть...
Хай всіх Господь преобразить...
Хай дощ душі не забруднить...
Хай сонце літо золотить...
Людмила Галінська
#standwithukraine❤️
#всебудеукраїна💙💛

Never give up!

 Хочеш бути щасливим? Ніколи нікого не слухай. Май свою голову, свої думки та ідеї, плани на життя. Не женися ні за ким. Тільки крок назустріч, але не навздогін. Це життя. Ніхто за тебе не буде будувати твоє щастя. Нікого не слухай. Іди своєю дорогою і не важливо, що говорять за спиною. Говорили, говорять і завжди будуть говорити. Тебе це не повинно хвилювати. Люби. Твори. Мрій. І будь сильним.

Наталя Дробот

#standwithukraine

#всебудеукраїна

Квіток немає — назбираймо щастя

 Я завжди був закоханий в дерева.
Спішив у ліс. Втішав себе, як вмів:
«Грибів не буде — назбираю слів».
Та не було дощів — і все даремно.
Та раптом поміж листя і гілок
Твій срібний голос, наче подих м'яти:
«Грибів немає — наберім квіток.
Прикрасим дім. Придумаємо свято».
Отак між квітів загубились ми...
А вчора сниться: йдуть сніги квітчасті,
І голос твій сміється до зими:
«Квіток немає — назбираймо щастя».
Михайло Левицький

Виглядаю осінь. Літо не пускаю...

Виглядаю осінь. Літо не пускаю...

Жменями ховаю сонце до кишень.

У пахучих травах росами вростаю.

Пам'ятаю червень кольору вишень…

Проводжаю липень із дзбаночком меду,

У вінку барвистім з конюшин п'янких.

Того, що так сушить радісно та щедро

Всі зілля на сіно у пучках тугих...

Зустрічаю серпень, що стоїть в воротах,

Топчеться несміло по сухій стерні.

Той, що першим вдягне осінь в позолоту

І сховає в скриньку кольорові дні...

Літо не пускаю...

Осінь виглядаю...

Вірш: Людмила Галінська

                           #standwithukraine

#всебудеукраїна💙💛

 

сиділа на перешийку між двома горами і просто слухала тишу, наповнену життям

сиділа на перешийку між двома горами і просто слухала тишу, наповнену життям. Молоді смерічки лоскотали одна одну ніжно-зеленими пагонами, реготалися, як молоді дівчатка. Жуки поспішали у своїх справах, павук сердився, що ми поруйнували його павутину, джміль шукав солодку поживу.
А десь далеко унизу шумів Черемош, а височенні смереки відгукувалися до нього, домовлялися, коли йтимуть гуляти попід зорями.
А які тут зорі... Небо провисає, наче родюча яблунька під вагою золотих плодів. Торкнися - і зірвеш собі свою зірку. Або сідлай воза - та й нумо чумакувати Шляхом Чумацьким. Ось він, виразно бачиш, близенько... За верхи зачіпається, сіль розсипає...
Я тут вдома. Тут рідне все - небо, трави, потоки. Люди.
Бо тут найсильніше чути лагідний голос Бога. Його любов. І я дякую Всевишньому - бо їду додому наповнена Його батьківською лагідністю, теплом, щирістю.
Дякую, Господи!
Любов Долик
#всебудеукраїна💙💛
#standwithukraine

Не чекайте кращих часів – найкращий час може бути тільки один. Він називається “сьогодні”!

 

Марк Катон, римський сенатор, вивчив грецьку мову у 80 років.

Сократ тільки у віці 70 років навчився грати на багатьох музичних інструментах і встиг опанувати це мистецтво досконало.

Мікеланджело створив свої найвизначніші полотна у віці 80 років.

У 80 років Гете закінчив свого «Фауста».

Німецький історик Леопольд Ранке свою «Світову історію» закінчив в 91 рік.

Ісаак Ньютон ще в 85 років був зайнятий невтомною діяльністю.

Лев Толстой в 82 роки порався з косою на полі так, що за ним не могли встигнути молоді косарі.

Сивобородий автор «Війни і миру» в ці поважні літа катався на ковзанах, їздив на велосипеді, скакав на коні і присідав пістолетиком (на одній нозі) понад 40 разів!

Американський громадянин, композитор і диригент Ігор Стравінський творив до 88 років.

Поет Беранже працював до 77 років.

Лев Толстой – до 82, Віктор Гюго – до 83; академік Іван Павлов – до 87, давньогрецький драматург Софокл – до 90 років. Філософи Діоген і Демокріт, художники Тіціан і Мікеланджело проявляли творчу активність, перейшовши кордон вісімдесятиріччя; Бернард Шоу творив до 94 років …

До речі, не так давно американські вчені, спільно зі своїми європейськими колегами, оприлюднили сенсаційне відкриття: виявляється, людський мозок розвивається не до 25-30 років, як вважалося раніше, а до 50 років. Більш того, якщо людина продовжує займатися активною розумовою діяльністю, то старіння мозку майже не відбувається!

До чого все це?

Тільки до одного: немає такої хвороби «старість», а є тільки невірні психологічні установки.

«Не вірте всьому, що чуєте, – навіть якщо це лунає у вашій власній голові», – радить відомий психіатр Деніел Еймен.

Всі найбільші бар’єри і перешкоди у нашому житті знаходяться всередині нас.

Зламайте їх!

Наша душа, наші внутрішні сили не мають віку.

Поки ми живі, у нас все ще залишається шанс піднятися вище – взяти хоча б ще одну висоту на шляху нашого духовного сходження.

Не чекайте кращих часів – найкращий час може бути тільки один.

Він називається “СЬОГОДНІ!” …

Прийде день – ми відбудуємо нашу Україну. І кожен кожному буде – як золота пектораль. Нехай у вас не буде навіть крихітного сумніву. Ми переможемо! Все буде Україна!

 Прийде день – ми будемо думати про війну в минулому часі.

Захочемо нову сумочку чи кроси.
Спатимемо всю ніч, згадаємо про серіали, ігри, нові пісні. І нам буде фіолетово до результатів Євробачення.
Прийде день – ми почнемо звикати щодня ходити на роботу, навчання. А влітку їздити в Крим чи Херсон.
Прийде день – ми зваримо всі ті вареники, підсмажимо всі налисники – відсвяткуємо перемогу. Клопотенка покличемо. А в шкільному меню нас буде влаштовувати навіть яка-небудь незнайома пан де калатрава.
Прийде день – чорне матюччя відступить. Це його передсмертна агонія. Тоді не захочеться ляпати бруд “замість тисячі слів”, бо всіх захопить глибина і краса мови.
Прийде день – стихнуть наші відмінності, ми пам’ятатимемо тільки спільне. Наше унікальне вміння гуртуватися і любити всім серцем.
Прийде день – ми забудемо звуки сирен та градів. І хоч привиди ще блукатимуть в снах та спогадах, але молитва, спів і тиха розмова з кимось рідним розчинить гострий страх.
Прийде день – ми виплачемося. І будемо плакати знов, знов і знов, але в очах стане трохи світліше.
Прийде день – ми відбудуємо нашу Україну. І кожен кожному буде – як золота пектораль.
Нехай у вас не буде навіть крихітного сумніву. Ми переможемо! Все буде Україна!
© Julia Gubanova
#всебудеукраїна💙💛 #standwithukraine