Красива осінь вишиває клени
Червоним, жовтим, срібним, золотим.
А листя просить: – Виший нас зеленим!
Ми ще побудем, ще не облетим.
А листя просить: – Дай нам тої втіхи!
Сади прекрасні, роси – як вино.
Ворони п’ють надкльовані горіхи.
Ліна Костенко
Subscribe to:
Post Comments (Atom)
Пиши вірші так, ніби нещодавно був щасливим
Пиши вірші так, ніби нещодавно був щасливим, ніби ще пам’...
No comments:
Post a Comment