музей #Львів_стародавній

 

Щиро дякую Віра Олеш , що відкрила мені - музей #Львів_стародавній , який є однією зі складових масштабного національного проекту створення сучасних інноваційних музеїв під брендом «Становлення української нації».

Проект покликаний виховувати українців на своїй історії, культурі та традиціях.

Метою музею є об‘єднувати мешканців міста, навколо його історії, показати Львів, як перлину Європи та культурну столицю України.

Експозиції відтворюють життя та діяльність видатних історичних осіб, які зробили значний внесок у розвиток міста Львів з 1256 до 1772 року.

Коротко, але яскраво, розкриваються біографії відомих жителів Львова та тих осіб, що вплинули на його історію від часу заснування у ХІІІ столітті й до кінця XVIII століття.

Особлива увага надається тому, що на розвиток Львова впливали представники різних громад: польської, вірменської, єврейської, німецької, австрійської, угорської, чеської та інших.

У 11-ти експозиціях на 600 кв. м. за допомогою інформаційних стін, схем, текстів, іконографіки, тачскрінів, моніторів, а головне, фігур історичних постатей відтворена історія стародавнього Львова.

https://lvivancient.org/

Важно, чтобы все, к чему ты прикасаешься меняло форму, становилось не таким, как раньше, чтобы в нем оставалась частица тебя самого.. В этом разница между человеком, просто стригущим траву на лужайке и Настоящим садовником!

   

Не важно, что именно ты делаешь...

Важно, чтобы все, к чему Ты прикасаешься меняло форму, становилось не таким, как раньше, чтобы в нем оставалась частица Тебя Самого..

В этом разница между человеком, просто стригущим траву на лужайке и Настоящим садовником...

Рэй Брэдбери

У пошуках багатства і слави в Голлівуді | Лос-Анджелес | Вова зі Львова | Українці в Каліфорнії

 

До вашої уваги моє останнє відео із серії про Каліфорнію. Цього разу відвідаємо різні райони Лос-Анджелеса, поспілкуємося з місцевими українцями, а також спробуємо зрозуміти, як отримати бажане у Золотому Штаті. Приємного перегляду.

Тогда с удивлением можно наблюдать, как расцветают цветы, меняется погода, решается проблема, а человек, который подошёл с вопросом, сам же на него отвечает и уходит, улыбаясь

 

«В паузе между стимулом и реакцией помещается вечность. Для того, чтобы ее увидеть, нужно сделать эту самую паузу. Тогда с удивлением можно наблюдать, как расцветают цветы, меняется погода, решается проблема, а человек, который подошёл с вопросом, сам же на него отвечает и уходит, улыбаясь. Или остаётся. Садится рядом и наблюдает.»

Аглая Датешидзе

Самая чистая вода – не та, что задерживается в большой стоячей луже, а та, что течет по камням, преодолевает препятствия, низвергается водопадами – именно она в конечном итоге становится питьевой!

 

Самая чистая вода – не та, что задерживается в большой стоячей луже, а та, что течет по камням, преодолевает препятствия, низвергается водопадами – именно она в конечном итоге становится питьевой. Это вода, очистившаяся в процессе падения, тысячи и тысячи раз бившаяся о камни, вода, которая в страданиях пела и ткала белую пену надежды, при каждой встрече с препятствиями на своем пути рождая радугу.

Хорхе Анхель Ливрага

Лавандове поле бузкове, як космос...

 

Лавандове поле бузкове, як космос...

Його аромат, наче подих природи.

Відчути в проникненні дивний той голос,

Наповнення звуком натхнення й свободи.

Яке порівняння? Воно ні до чого...

У просторі цім відчувається вічність

Та скільки у дотику щиро живого

Красою землі зачарує магічність.

Валентина Гришко

Мне нравятся люди с огоньком в глазах!

 Мне нравятся люди с огоньком в глазах! От общения с которыми появляется желание жить, и не просто жить, а на полную катушку. Эти вечные идеалисты с шикарной улыбкой на лице всегда найдут такие удивительно правильные слова, чтобы зажечь в твоём остывшем сердце искорку надежды. Бывает, ты сам давно уже махнул на себя рукой, а они обязательно подойдут, деликатно достанут с дальних полок твоей души, совершенно угасшую уже, твою веру в чудо, и, стряхнув с неё пыль, вручат ее тебе. И, когда она засияет, как новенькая, когда проснутся в тебе твои желания и мечты, ты поймёшь, что жизнь удивительно прекрасная вещь! Мне очень нравятся люди, которые, даже если их собственный мир полуразрушен, всегда найдут способы навести порядок в твоём, разукрасив его яркими красками и вкрутив там тысячу маленьких разноцветных лампочек. Мне нравятся люди, способные отдавать другим своё сердце!

" Монологи о Нас..."

Алина Ермолаева

Привыкайте счастливыми быть!

 

Привыкайте счастливыми быть!

Просыпаться с улыбкой лучистой…

И со взглядом, по детскому, чистым,

Привыкайте друг друга любить…

Научитесь плохое не звать,

Предвещая заранее беды…

Вы ведите другие беседы…

Научитесь душой расцветать…

Привыкайте добро замечать

И ценить то, что жизнью даётся…

И за счастьем бежать не придётся…

Будет счастье за вами бежать!

Научитесь подвоха не ждать

От людей незнакомых и близких…

Ведь у всех, у высоких, и низких

Есть желание – счастье познать…

Привыкайте не злиться на зло,

А рискните помочь,  разобраться…

Если кто-то вдруг начал кусаться,

Значит, в чём-то ему не везло…

Научитесь прощенья просить

И прощать… Вам судьба улыбнётся.

И весна в вашу душу вернётся!

Привыкайте счастливыми быть…

Ирина Самарина-Лабиринт

 

Beautiful BORA BORA Chillout and Lounge Mix Del Mar

Бережа - символ Берегині Роду

  

Бережа або Берегиня - один з найдавніших і найшанованіших символів у слов'ян, його генетичне коріння сягає глибини століть. Це символ життя і родючості, символ Матері-Природи, матері усього сущого, яка дає життя й оберігає (береже) наше родинне вогнище. Виряджаючи чоловіків та синів у нелегкі походи, матері, дружини й кохані дарували їм на пам’ять ці непересічні амулети — рушники з оберегами, аби живими верталися до рідної домівки.

Образ Берегині до нас дійшов до нас у вишивці: на обрядових руш­никах, у жіночому одязі бачимо стилізовану жіночу постать з піднятими догори руками (знак захисту) - захисниці від хвороб і покровительці людських доль. Іноді, в руках панна тримає квітку - символ багатства і благополуччя, або пташок - провісників світлої долі і сімейного щастя. У центрі фігури також зображалася квітка, що символізує вагітність або дитину. Напевно, звідси пішла приказка "Діти - це квіти життя". Нерідко Берегиню підміняла ідеограма — ромб з гачками — землеробський символ родючос­ті, магічний оберігальний знак (українська плахта — своєрідний «переспів» цього мотиву).

В часи, коли наші Пращури жили невеликими поселеннями у найтяжчих умовах, ключем до виживання була наявність великої кількості дітей, які допомагали б по господарству. Осісти на землі могли лише міцні сім'ї і клани, де було багато працівників для розкорчовування лісу, оранки, спорудження будинків і т.д. Тому культ здорової міцної жінки, здатної народжувати здорових дітей, був чи не основним.

Берегиня – захисниця людей від усякого зла, «хатня» богиня, як її ще називають, що оберігає оселю, малих дітей, добробут сім’ї. Жінка споконвіку вважалася Берегинею, її слово, тепле і ласкаве лікувало і повертало, жінка - як символ самого Життя була об'єктом поклоніння у сиву давнину. Саме жінці призначено від Бога берегти сім'ю, дітей, Любов, Затишок, Злагоду... Саме на тендітних жіночих плечах "тримаються три кути в хаті", як справедливо зауважує народна мудрість. Відголоски про неї знаходимо у таких словах, як: "берег", "береза" (дерево Берегині Лади), "бережений", "оберігати", "обереги" тощо.

Берегиня - символ роду

Символ Берегині значно давніший за свій спрощений прототип - руну Одал в германо-скандинавській традиції, він відомий ще з Трипілля, культура якої просякнута жіночою символікою. Жінка-прародителька представлена глиняними образами повнотілих зрілих жінок, що народжують. На животі Берегині був зображений ромб, розділений начетверо з крапками (зернами всередині) – символ засіяного поля. Також на багатьох трипільських статуетках зображені вертикальні, прямі, зигзагоподібні та хвилясті лінії, які пов’язуються із знаками дощових струменів та розпущеним волоссям жінок – виконавиць обрядових танків.

В трипільців Берегиня була не тільки володаркою Неба, але і всієї Природи, господинею небесних вод, від неї залежала родючість. Наші Предки малювали її на стінах своїх осель, на писанках та інших обрядових предметах, виліплювали з глини. Серед трипільських поселень відомі знаходження жіночих статуеток. Більшість із них мають культове призначення.

У дерев'яному різьбленні Київської Русі теж зустрічається символ Берегині, однак він піддавався сильній стилізації та спрощенню, так як технології та інструменти того часу не дозволяли з достовірністю зобразити всі елементи цього символу.

Символ Берегині Роду

Дерево життя - символ і атрибут Берегині, часто ці символи взаємозамінюють один одного. У зв'язку з цим на ногах жіночих статуеток розміщали знак землі. Ноги богині - це коріння дерева, які знаходяться в Землі. Берегиню зображали і змієногою, так як земля - місце проживання бога підземного світу Наві - Ящура або Змія. Відповідно, верхня частина дерева асоціювалася з головою Богині.

З різних джерел відомі назви Берегині: Жива, Дана, Лада, Леля, Діва, Літня Баба, Рожаниця, Мокоша. З X ст., тобто з приходом християнства, символічне зна­чення Берегині (Венери, Рожаниці) було перекладено на образ Богородиці, Оранти, яку також зображають із піднятими до неба руками, немов старовинну Берегиню... В образі Оранти людина вшановувала саму природу, вшановувала життя, подвиг материнства.

Отже, символ Берегині - це священний для нас, українців, генетичний код, який несе в світи суть і творення, і захисту, а через це – вічне оновлення і гармонію життя Людини...

Слава Берегиням нашого роду!

- Культурно-історичний портал "Спадщина Предків"
https://spadok.org.ua/symvoly/berezha-symvol-beregyni-rodu

Кохання починається з очей

 

Кохання починається з очей,

Коли іще не сказано і слова,

Коли і не знайомилися ще,

Зустрілись просто, зовсім випадково.

Кохання починається із них

Ласкаво-ніжних, сонячно-зірчастих,

Що здатні вогник світлий запалить,

Який уже ніколи не погасне.

Що спалахне, неначе дивна мрія,

Наперекір буденності речей,

Душа і серце добре розуміють:

Кохання починається з очей.

© Дмитро Нірода

Море, моє море, я — в твої обійми, Молодим дельфіном на валів ряди. Вийми мою душу, серце моє вийми І над Оріоном рвійно засвіти!

 

Глянув я на море —

засиніли чари...

Мов проміння в хвилі,

розгубився я.

Може, це не море,

не янтарні хмари,

Не кармінний обрій,

а душа моя?..

Може, це не море,

а твоє волосся,

І такий маленький

я на нім лежу?..

А воно круг мене

райдужно сплелося.

Тишина круг мене,

тільки хвилі шум.

Море, моє море,

я — в твої обійми,

Молодим дельфіном

на валів ряди.

Вийми мою душу,

серце моє вийми

І над Оріоном

рвійно засвіти.

А од них на тебе

з вишини проміння

Крізь холодні груди

вічно засія,

І в твої незнані

зоряні глибини

На промінні тому

опущуся я.

1924

Володимир Сосюра

Когда забываешь себя

 

...как назвать всех тех счастливых людей, которые довольны своей жизнью. И первое, что пришло мне в голову, было «Искренние». Это были искренние люди, живущие с ощущением собственной нужности. Проще говоря, у этих людей хватало смелости быть несовершенными. Они довольствовались всем, потому что у них хватило смелости отказаться от представления о том, какими они должны быть.

У таких людей было еще кое-что общее. Они говорили о том, что нужно уметь первым сказать: «Я люблю тебя», что нужно уметь действовать, когда нет никаких гарантий успеха, о том, как спокойно сидеть и ждать звонка врача после серьезного обследования. Они были готовы вкладываться в отношения, которые могут не сложиться, более того — считали это необходимым условием. Получалось, что уязвимость — не слабость. Это эмоциональный риск, незащищенность, непредсказуемость, и она наполняет наши жизни энергией каждый день.

Исследуя эту тему несколько лет, я пришла к выводу, что способность не скрывать свои недостатки и быть честным — это самый точный инструмент для измерения нашего мужества.

Брене Браун

Любов схожа на море, що виблискує квітами небесними. Михайло Пришвін Стоїш на березі і відчуваєш солоний запах вітру, що віє з моря. І віриш, що вільний ти, і життя лише почалося. "Достукатися до небес"

 

Любов схожа на море, що виблискує квітами небесними. Михайло Пришвін
Стоїш на березі і відчуваєш солоний запах вітру, що віє з моря. І віриш, що вільний ти, і життя лише почалося. "Достукатися до небес"

Зрозумій, на небесах тільки й говорять, що про море. Як воно нескінченно прекрасно. Про кінець, який вони бачили. Про те, як сонце, занурюючись у хвилі, стало червоним, як кров. І відчули, що море ввібрало енергію світила в себе, і сонце було приборкано, і вогонь вже догорав в глибині. А ти? Що ти їм скажеш? Адже ти жодного разу не був на морі. Там нагорі тебе охрестять лохом. "Достукатися до небес"

Если вы окутаете каждую мысль любовью, если вы будете любить все и всех, ваша жизнь полностью изменится!

 

«Во Вселенной нет большей силы, чем сила любви. Это чувство — высочайшая из частот, которую вы способны излучать. Если вы окутаете каждую мысль любовью, если вы будете любить все и всех, ваша жизнь полностью изменится»

© Ронда Бёрн, «Тайна»