Нам любов збувається, бо літо.
Заметіль метеликів — і сни…
Млосний запах всесвітів і квітів…
Солодощ хмільної голизни…
Несусвітні, вистраждані, щирі
Нашого чекання мови дві.
Ми з тобою лагідні, як звірі,
Що поснули поряд на траві.
Маріанна Кіяновська
No comments:
Post a Comment