В цьому раю гарно жити

 

Літо, тепло, трави, квіти,

Загубивсь струмок між трав.

Череду до ставу пити

З односельців хтось пригнав.

Небо чисте, синє-синє,

Сонце в червні палить скронь.

Сохне, пахне чаєм сіно.

І пісок, немов вогонь.

А вода в ставку прозора,

Тепла, наче хто нагрів,

Ось лелека там, – нескоро,

За поживою побрів.

В лісі квіти, ваблять очі

Білі плаття у берез.

Тихо листям щось шепочуть

Зачаровують до сліз.

Літо, тепло, трави, квіти…
Відпочить сів серед трав.
В цьому раю гарно жити,
Хоч не легко, – безліч справ.

Федор Лавриненко