September 2, 2024

Пиши вірші так, ніби нещодавно був щасливим


  Пиши вірші так, ніби нещодавно був щасливим,

ніби ще пам’ятаєш, як це — любити від початку і до кінця,
ніби щойно забігав у холодну квітневу зливу,
пиши, витирай краплини з лиця.

Пиши, хай між словами шелестить висока трава,
хай між словами лягають стежки і лунко скриплять ліси,
хай з-за горизонту видніється музика хорова,
пиши, додавай в нотний стан голоси.

Пиши так, ніби у вас іще не було суперечок,
ніби ніхто нічого не винен, ніхто нікому не бреше.
Пиши так, ніби пишеш останнє речення
про те, що колись сказав їй уперше.

Записуй усе те приємне, що сталось у квітні,
втопися у списаних аркушах, розкиданих на столі.
Пам’яті треба папір — спогади з часом стають непомітні,
як розбита мошка на лобовому склі.

Пиши про молодість, ніщо інше не робило тебе дорослим,
ніщо інше не відкривало стільки болісних одкровень,
у квітневій зливі ти бігав радісний, але босий,
і дихання забивалось, не вистачало легень,

горло захворівало, з’являлись симптоми застуди.
Пиши вірші — цю життєво важливу дурницю,
пиши між нападами кашлю, в проміжках амплітуди,
нагадуй з останніх сил, де ви мріяли опинитися.

Пиши, не важливий сенс, якщо буде полегшення.
Пиши, бо віч-на-віч не скажеш настільки відверто.
Пиши, якщо не можеш говорити, мовчиш ошелешено.
Пиши, якщо горло роздерте.

Павло Коробчук

May 7, 2024

який сьогодні день?




 

який сьогодні день?

На перший день він створив вечерю.
На двох, при свічках, солодкі коктейлі.
Не встиг ще створити палац —
мерехтіли в печері при полум’ї тіні на стелі.

На другий день він створив весілля.
Із заметіллю зливалася сукня.
Родини гуляли, грали музики,
Бабуся тримала за руку красуню.

На третій день створили дитину.
Бігала в полі, гралась ляльками
і закликала своє ластовиння
дружити з метеликами і жуками.

Яким би барвистим не був метелик,
яким би спекотним здавалося літо —
усім їхнім планам сміявся в обличчя
і в день четвертий створив конфлікти.

На п’ятий день він створив розлуку.
А також створив планету і обрій,
Щоб можна було ходити за нього,
Але побачив, що це не добре.

На шостий день він створив смирення
і трохи те саме, що й у понеділок:
печеру, обійми, долоню в долоні,
а також посклеював кілька тарілок.

На сьомий день їх ніде не стало.
Забрав відпочити в свої широти.
Не встиг роззирнутись, а вже — неділя.
Не встиг подрімати, а вже — до роботи.

І знову заграють скрипки в завірюсі,
іншого Всесвіту він не створить, —
за руку візьме ту, що бігала в полі,
ось та, що була молодою в вівторок.

Павло Коробчук

December 26, 2023

Щедрик


 Колись давно я буквально шокувала одного американця новиною про те, що їхня різдвяна Carol of the Bells – то насправді наш «Щедрик», старовинна українська обрядова пісня в обробці геніального Миколи Леонтовича. Більш того - англійський текст до цієї щедрівки теж написав українець.

О, май гад, дивувався заокеанський знайомий, бат хау вона опинилася ін Юнайтед Стейтс? Тю, кажу, чувак, а як піца і Хелловін у вас опинилися? Так італійці та ірландці завезли, сміявся американець. То й тут така сама схема була, «Щедрика» в Америку українці привезли.
В тому не було геть нічого дивного, що середньостатистичний американець поняття не мав, що таке хорова капела Олександра Кошиця та хто такий композитор Микола Леонтович. На той час (ох, ризикну припустити, що й зараз) середньостатистичний українець теж мало що знав про цих легендарних людей, якщо взагалі щось знав.
А між іншим це така грандіозна історія, яка варта оскароносного фільма. Взагалі це просто злочин перед мистецтвом, що вона до цих пір не екранізована.
Завершилася Перша світова війна, в якій згоріли старі імперії і тепер в Європі по-новому встановлюють кордони держав. Керівник (Симон Петлюра) молодої української держави (УНР) вирішує познайомити західний світ з українською культурою і переконати його підтримати незалежність України. До цієї славетної місії підключають найталановитішого диригента сучасності Олександра Кошиця, а вже той збирає в одну хорову капелу найкращі голоси. Тільки-но хор встигає підготувати репертуар, як на Київ посунули російські війська.
Кошиць і його хористи попри все вирішують вибратися із буремної столиці на захід і з страшними пригодами, за два тижні, голодні, хворі та обдерті, в неповному складі, таки добираються до Кам’янця-Подільського. Звідти – у Станіслав, а вже потім – у стару Європу, де зі старту змушені пояснювати недовірливим європейцям, що вони ніякі не росіяни, не більшовики, а пристойні українці, яких потягало важке життя та сусідство з росією.
Тільки впертий український характер міг витримати всю цю жесть і продовжити співати. Після перших же концертів хорова капела з України викликала фурор, європейська преса сипала компліментами, зали були забиті слухачами. «Щедрика» просили виконувати на біс. І це в той самий час, коли сама Україна була буквально залита кров’ю.
Після європейських гастролей хорова капела Кошиця перетинає Атлантику і опиняється в Америці. Там на них, звісно ж, очікував такий самий грандіозний успіх, а найбільше – «Щедрика», який настільки добре приживається в тамтешній атмосфері, що стає неофіційним гімном Різдва.
Але насправді «Щедрик» - це більше, ніж гімн Різдва. Це гімн самому Життю, його торжество, попри всю оточуючу темряву, кошмар та смерть. Пісня, яку, наче той прометеївський вогонь, пронесли крізь віки, щоб запалювати людські душі знову і знову. І під дію цієї магії потрапляє навіть затятий атеїст))
Погодьтеся, це дуже по-українськи)
P. S. На фото та сама легендарна капела, в центрі якої харизматичний вусань Олександр Кошиць.

November 25, 2023

Різдвяна молитва


 

Різдвяна молитва

Аж ось благословенний вечір
Повісив ангел над землею,
Зірок хітоном неба плечі
Накрив. І увінчав зорею.
А там, внизу, в старій яскині,
Під знаком ангелів звізди,
Без дому, ніби на чужині,
Рождався вічно світлий Ти.
Ти світлий. Ніч Тобі чувала,
Тебе впізнала вся Земля.
Земля із праху воскресала –
І з нею воскресала я.
На землю, і сліпу, і тлінну,
Пролилось несказанне світло,
Навік засяяло над тінню
В мені… Через далекі літа.
Олеся Білоус

Не гаснуть зорі у Різдвяну ніч


 


Не гаснуть зорі у Різдвяну ніч,
О, скільки, їх, – злічити не беруся,
Вони горять, як міріади свіч,
Над Немовлям, що назване Ісусом.
Родився ж Той, до Кого звідусіль
Несли свій біль, журбу свою і втому…
І Він умів допомогти усім,
Не відмовляв ніколи і нікому.
Родився ж Той, Хто дав нам Заповіт
Зректись гріха і примиритись з Богом,
Лишив для сущих неповторний слід,
Котрий веде до Отчого порогу.
В цю ніч родився Той, Хто для людей
Віддав Себе в Любові до останку,
Але воскрес уже на третій день,
Як тільки-тільки зачинався ранок.
З тих пір пройшло немало вже сторіч,
Та все одно, попри закони часу,
Не гаснуть зорі у Різдвяну ніч,
Усім нагадують про Спаса.
Сергій Рачинець

October 29, 2023

10 книг, які подарують різдвяний настрій


 

 10 книг, які подарують різдвяний настрій

Що таке отой “різдвяний настрій”, про який усі говорять, тільки-но перегорнуть сторінку календаря на грудень? Це віра в диво, передчуття чогось особливого, казкового, затишного і теплого, очікування зустрічей у сімейному колі, вручення (та отримування) подарунків, новорічні прикраси, вогники та ялинка, колядки і багато-багато посмішок, любові та щирих емоцій.

Різдвяний настрій – це набір усіх маленьких і великих приємностей, які роблять нас по-справжньому щасливими у цей зимовий час. А якщо радість вам приносить читання, тоді до Різдва ви просто повинні прочитати декілька атмосферних новорічно-різдвяних книг, які обов’язково і настрій відповідний подарують, і змусять повірити в магію різдвяних свят.

1. “РІЗДВЯНА ІСТОРІЯ” (ЧАРЛЬЗ ДІККЕНС)

Хто ж не знає про історію скнари Скруджа, який за допомогою Духів Минулого, Теперішнього та Майбутнього Різдва зрозумів, що єдиний правильний шлях людини – це робити добро іншим.

Це безсмертна класика від творця жанру “різдвяного оповідання” – Чарльза Діккенса, яка нагадує всім, що у Різдво можливо все. А хто ще не бачив екранізації твору, де в головній ролі знявся відомий актор Джим Керрі – обов’язково перегляньте до Різдва!

2. “ЛИСТИ РІЗДВЯНОГО ДІДА” (​ДЖ. Р. Р. ТОЛКІН)

Щороку у грудні протягом 23 років чотирьом дітям Джона Толкіна приходив конверт зі штемпелем Північного Полюса, а всередині – лист, написаний химерним тонким почерком і оздоблений чудовими кольоровими малюнками.

Всі ці листи були від Різдвяного Діда і розповідали дивовижні історії про життя на Північному Полюсі: приготування подарунків для діток, війну з гоблінами, які викрадали ці подарунки, про помічників Діда – Ельфа та незграбного Білого Ведмедя.

Ці кумедні і водночас такі атмосферні історії письменник придумував і ілюстрував для своїх дітей сам. А тепер ними мають змогу насолодитися діти і дорослі з багатьох куточків світу.

3. “13 РІЗДВЯНИХ ІСТОРІЙ”

Це тепла та затишна збірка 13 найрізноманітніших за жанром, тематикою, сюжетом та настроєм оповідань, об’єднує які, хіба що, Різдво. Реальність і містика, гумор та іронія, філософське осмислення буття і трепетне світло любові від найпопулярніших сучасних українських письменників подарують той самий заповітний різдвяний настрій.

4. “НАЙ СНІЖИТЬ!” (ДЖОН ГРІН, ЛОРЕН МІРАКЛ, МОРІС ДЖОНСОН)

Три самостійні повісті, які об’єднує не тільки Різдво, а й переплетені долі головних герої. Події розгортаються напередодні Різдва в американському містечку Ґрейстаун, жителів якого зненацька захоплює сніговий буревій. Поїзди зупиняються, машини грузнуть у снігу, а люди ховаються по домівках. І лише одна дівчина вибирається із занесеного снігом експресу, аби посидіти в затишку маленької кав’ярні, де випікають вафлі.

Тоді вона ще не здогадувалася, що її вчинок стане об’єднувальною ланкою у вирі подій, які змінять багато життів: комусь судилося закохатися у чарівного незнайомця, друзі з дитинства зрозуміють, що вони значать дещо більше одне для одного, а доля карликової свинки опиниться в руках закоханої баристи.

5. “РІЗДВЯНА СКРИНЬКА” (РІЧАРД ПОЛ ЕВАНС)

Зворушлива автобіографічна історія, яка стала класикою американської різдвяної літератури. Це книга про молоду сім’ю, якій випадає нагода змінити життя і перебратися з крихітного помешкання в розкішний вікторіанский маєток, господинею якого є літня пані Меріан Паркін.

6. “РІЗДВО ЧЕРВОНОЇ ПТАШКИ” (ФЕННІ ФЛЕҐҐ)

У творчому доробку одніє з найвідоміших письменниць США, авторки легендарних “Смажених зелених помідорів” Фенні Флеґґ є і різдвяний роман “Різдво червоної пташки”.

Головний герой роману – Освальд – смертельно хворий. Жити йому, за прогнозами лікарів, залишилося недовго, отож він вирішує поїхати у далеке та глухе село, щоб у тиші зустріти своє останнє Різдво. Але Різдво не було б Різдвом, якби не сталося справжнього дива, коли один день приносить більше щастя, ніж весь минулий рік.

7. “РІЗДВО З НЕВДАХАМИ” (ДЖОН ГРІШЕМ)

Цей іронічний роман про передсвяткову різдвяну метушню змусить читача і посміятися, і навіть поплакати. Мова йтиме про сім’ю Кренк, які вирішили не святкувати Різдво через те, що їхня дочка переїхала в Перу. А тому пара купила квитки на круїзний лайнер, вирішивши заощадити гроші і забути про сімейні проблеми… От тільки на Різдво все буває не так уже й просто…

До речі, у книги є відмінна екранізація – однойменний фільм 2004 року.

8. “РІЗДВЯНІ ІСТОРІЇ” (ЛУСІ МОД МОНТГОМЕРІ)

Багато хто знає канадську письменницю Лусі Мод Монтгомері виключно за її знамениту серію романів про рудоволосу сирітку “Енн з Зелених дахів”. Однак у авторки є й не менш цікава рання збірка оповідань “Різдвяні історії”. Це затишні та атмосферні оповіді про доброту людей і тепло рідної домівки, про маленькі різдвяні дива і величність щедрої душі.

9. “ЛЬВІВ. СМАКОЛИКИ. РІЗДВО”

Збірка оповідань від українських письменників занурить вас в атмосферу справжнього українського Різдва у Львові. Будьте готові, що під час читання ви неодмінно захочете пошвидше поласувати кутею, пляцками і пампухами, а особливо – запашною гарячою кавою.

Історії книги, хоч і обмежені певною географією та колоритом, досить розмаїті, а головне, смачні – у всіх сенсах цього слова. Є тут і магія традиційного Різдва у родинному колі, і кілька оповідок із фантастичним та містичним забарвленням, історії про повернення надії, про душевне зцілення, про кризу стосунків і про найтепліші спогади дитинства…

10. “РІЗДВЯНИЙ ПЕС” (ДАНІЕЛЬ ҐЛАТТАУЕР)

Дивовижна історія кохання, яка сталася саме напередодні Різдва. Головні герої – Макс і Катрін – мешкають по-сусідству. Вони обоє симпатичні, самотні і … ненавидять Різдво. Здавалося б, хлопець та дівчина могли б стати ідеальною парою, от тільки Катрін ненавидить собак, а в Макса вже давно живе німецький дратхаар Курт. Але напередодні Різдва можливо все…

Пиши вірші так, ніби нещодавно був щасливим

    Пиши вірші так, ніби нещодавно був щасливим, ніби ще пам’ятаєш, як це — любити від початку і до кінця, ніби щойно забігав у холодну квіт...